У статті зроблена спроба виробити алгоритми аналітичних операцій при дослідженні алонімних творів. Їх апробація представлена на основі аналізу різних за своїми особливостями зразків, ідентифікованих як: свідома алонімія автороів однгієї епохи з професійною специфікою "композитор - композитор" (Соната Н.Шедевіля), віддаленихепох, коли "авторами" є "виконавець - композитор" (твори В. Вавілова) та гіпотетично позасвідома алонімія (сонати "синьора Бера"). За результатами аналізу визначено специфіку цих творів у контексті проблеми авторства та авторського стилю.
