У статті розглядаються особливості компаративних студій П. Филиповича в контексті теоретико-методологічних проблем порівняльного літературознавства першої третини ХХ ст. Наголошується, що порівняльний метод для П. Филиповича - цілеспрямована наукова стратегія, яка поширюється на всі види літературних зв'язків, демонструючи спадкоємність і неперервність традицій в українському порівняльному літературознавстві.
