У статті з'ясовано суть та походження деяких власних номінативів, виявлено додаткові смислові навантаження образів і відкрито незначні сенси в імалогічних структурах прозових творів Івана Франка: Темера, Бовдур ("На дні"), Панталаха ("Панталаха"), Лель і Полель ("Лель і Полель"), Анеля ("Для домашнього вогнища"), Олімпія, Деревацький ("Основи суспільності"), Регіна, Євгеній Рафалович ("Перехресні стежки").
