У статті розглянуто поетичні, літературно-критичні, історико-літературні, суспільно-публіцистичні та епістолярні висловлювання І. Франка про лідера галицьких народовців Володимира Барвінського (1850-1883), ідейно-естетичні зближення і розходження між цими українськими письменниками та громадсько-культурними й політичними діячами, в контексті Франкових зв'язків із М. Драгомановим, а також М. Павликом та І. Белеєм.
