Стаття присвячена творчості пейзажиста Володимира Орловського у сімдесятих роках ХІХ ст. Доведено, що це десятиліття стало часом активних творчих пошуків, коли художник намагався поєднати навички, здобуті під час академічного навчання, із тими новими стильовими течіями та художніми засадами, які панували на той час у Європі. Разом із тим, митець виявився чутливим до сприйняття нових культурно-ідеологічних впливів у вітчизняному мистецтві, творчо інтерпретувавши їх у власній манері. У результаті мистецтвознавчого аналізу виявлені нові риси у творчості, а саме — реалістичність відтворення пейзажних краєвидів, устремління втілити національну своєрідність, звернення до
народних мотивів. Відзначено, що творче життя В. Орловського було тісно пов’язане з Академією. Він був її учнем, потім — пенсіонером. Саме у сімдесятих роках В. Орловський отримав звання академіка і можливість повторної подорожі до Італії. Після повернення став професором і керівником пейзажного класу. Брав участь в академічних виставках. Визначено, що його творчість часто викликала діаметрально протилежні оцінки сучасників, але завжди привертала до себе увагу.
