У статті розглянуто однойменні вірші М. Старицького і Лесі Українки "Дочка Ієфая", зроблено порівняльний аналіз на рівні образу, жанру та художніх засобів. Визначено особливості осмислення біблійного сюжетно-образного матеріалу: М. Старицький намагався перенести традиційні структури на матеріал конкретної соціально-історичної дійсності. Трансформація й осучаснення проблематики у Лесі Українки відбувалися переважно на психологічному рівні.
