Порушено проблему вивчення гендерних аспектів повсякденного життя в'язнів ГУЛАГу, зокрема досвіду десятків тисяч українських жінок, яких утримували в радянських в'язницях і тюрмах за політичним звинуваченнями. Авторка подає огляд перших публікацій за межами СРСР у 1930-1970-х рр., а також розкриває особливості розвитку досліджень історії ГУЛАГу в пізньорадянський час (у період перебудови) та в перші роки після розпаду СРСР. Охарактеризовано пізнавальну цінність особистих спогадів колишніх українських невільниць для розуміння радянського тоталітарного режиму. Висвітлено основні тематичні пріоритети сучасних досліджень табірного жіночого досвіду у США, постсоціалістичних країнах і Росії, а також проблеми й перспективи розвитку цього напряму в Україні.
