Досліджується досвід політики ідентичності в полікультурних державах. На основі порівняльного та системно-факторного аналізу визначено що політика ідентичності може бути достатньо ефективною, а поліетнічність населення не є абсолютною перешкодою у формуванні колективної загальнодержавної ідентичності. Показано, що і політика "плавильного котла" і політика мультикультуралізму проявили себе як ефективні конструкти для згуртування поліетнічного суспільства і формування держави-нації. Однак зміна історичних умов, процеси глобалізації та активна міграція населення можуть призвести до значної корекції політики ідентичності в нових історичних реаліях. Визначено, що формування колективної загальнодержавної ідентичності в полікультурних суспільствах має грунтуватися на універсальних демократичних цінностях, загальних розвитку та стабільності сучасних держав.
