Панпсихізм (гіпотеза про природу свідомості, згідно з якою психічне є фундаментальною характеристикою світу) у західній філософській традиції має тривалу історію, та протягом більшої частини ХХ ст. його як обскурантистську гіпотезу було виключено з серйозного філософського дискурсу. На початку третього тисячоліття панпсихізм переживає істинний ренесанс. Особливо помітний інтерес до нього демонструє аналітична філософія, де він знаходить все більше прихильників та аргументів на власну користь.
