Минуле українського друкованого слова пов'язане з такими провінційними єврейськими друкарнями, як: А.Міллера-Сина в Стрию (1887-1893), Ф.Веста у Бродах (1894), В.Цеперканделя в Золочеві (1913), І.Айхельбергера у Львові (1910-1923), В.Браунера в Коломиї (1905-1923), що мали відповідні шрифти й друкували значну частину книжкових, періодичних та інших видань українською мовою.
Феноменом у цій справі дослідники називають коломийського єврейського підприємця-комерсанта та видавця Якуба Оренштайна (1875-1943?), який спричинився до внеску єврейського друкарства Східної Галичини в українську національну культуру. "Життя пливло у місті трьома герметичнo відокремленими течіями, - писав сучасник тих подій, - українці, поляки і жиди творили щільно замкнені групи, щоб не сказати гетто. Так було на полі мовному, товариському, культурному, політичному й релігійному". Поодиноким винятком у провінційному бутті стало засноване Я.Оренштайном у 1903р. видавництво "Галицька накладня". Не маючи спочатку ані власної друкарні, ані належної фінансової бази, фірма за короткий строк вдало монополізувала видавничий рух у краї.
