Представлено психологічну соціально-побутову драму Івана Карпенка-Карого «Безталанна» (1886), присвячену темі трагічної жіночої долі. П'єса, що відтворює складні людські почуття і психологічні колізії, мала кілька редакцій. Наприкінці видання вміщено режисерські коментарі О. А. Казімірова про роботу над п’єсою, виокремлено поворотні моменти розвитку п’єси й охарактеризовано кожен із них, наведено схеми декорацій, проаналізовано мізансцени, надано рекомендації зі створення характерів персонажів.
