Цель проекта - разработка программно-аппаратного комплекса приема и обработки сигналов с низкоорбитальных метеорологических спутников. В работе представлены аспекты приема и обработки информации с метеоспутников, приведен обзор готовых приемников и наиболее оптимальных антенн для приема сигналов с метеоспутников, основные параметры ныне действующих метеоспутников, проведены эксперименты. Достоинства комплекса для приема информации с метеоспутников: получение информации непосредственно с метеоспутников позволяет оперативно отслеживать текущую метеорологическую обстановку на данной местности; мощность передатчиков метеоспутников позволяет принимать их сигналы, используя сравнительно несложные антенны. Недостатки: сложность запуска ИСЗ; участвует в работе большой комплекс оборудования. Выполнен обзор типов антенн использующихся в комплексе для приема сигналов с метеоспутников. На основе обзора выбран тип приемной антенны, а именно, кросс-диполь. Проведено моделирование нескольких конфигураций антенн: кросс-диполь, кросс-диполь с кросс-рефлектором, антенны типа "волновой канал". Показано, что антенны имеют приемлемые характеристики и вполне пригодны для приема сигналов с метеоспутников. Расчет и моделирование антенн осуществлялся в программе MМANA-GAL. Анализ результатов моделирования показал, что антенна кросс-диполь имеет оптимальные характеристики и диаграмму направленности для приема метеоспутников. СПУТНИК, АНТЕННА, NOAA, ПРИЕМНИК, КРОСС-ДИПОЛЬ Мета проекту - розробити програмно-апаратний комплекс прийому та обробки сигналiв з низькоорбiтальних метеорологічних супутників. У роботі розглянуті аспекти прийому та обробки інформації з метеосупутників, наведено огляд готових приймачів і найбільш оптимальних антен для прийому сигналів з метеосупутників, основні параметри нині діючих метеосупутників, проведені експерименти. Комплекс для прийому інформації з метеосупутників має ряд переваг. Отримання інформації безпосередньо з метеосупутників дозволяє оперативно відслідковувати поточну метеорологічну обстановку на даній місцевості. Потужність передавачів метеосупутників дозволяє приймати їх сигнали, використовуючи порівняно нескладні антени. Недоліки: складність запуску ШСЗ. Бере участь у роботі великий комплекс обладнання. Виконано огляд типів антен використовуються в комплексі для прийому сигналів з метеосупутників. На основі огляду вибрали тип приймальної антени, а саме, "крос-диполь". Проведено моделювання декількох конфігурацій антен, а саме антена крос-диполь, крос-диполь з крос-рефлектором, антени типу "хвильовий канал". Показано, що антени мають прийнятні характеристики і цілком придатні для прийому сигналів з метеосупутників. Розрахунок і моделювання антен здійснювався в програмі MМANA-GAL. Аналіз результатів моделювання показав, що антена крос-диполь має оптимальні характеристики і діаграму спрямованості для прийому метеосупутників. СУПУТНИК, АНТЕНА, NOAA, ПРИЙМАЧ, АНТЕНА, КРОС-ДІПОЛЬ