токсикологія пестицидів, токсикология пестицидов ; біологічні мембрани, биологические мембраны ; фізіологія шлунку, физиология желудка
Об'єкти дослідження - морфо-функціональний стан біологічних і штучних мембран, тканин шлунку, печінки та нирок щурів при дії 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти (2,4-Д), регуляторів росту рослин і мембраностабілізаторів. Гіпоталамо-аденогіпофізарно-адреналова система, щитовидна залоза.
Мета роботи - комплексне дослідження пошкоджуючих ефектів 2,4-Д in vivo та in vitro і вивчення механізмів дії мембранотропних гепатопротективних речовин на фоні впливу гербіциду 2,4-Д. Виявити участь гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи птахів в динаміці стресорної реакції на хронічне охолодження і участь епіфізу та моноамінів в регуляції функції гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи птахів.
Методи дослідження - біофізичні, біохімічні, фізіологічні, радіоімунні, гістологічні та морфометричні.
На штучних та плазматичних мембранах гепатоцитів щурів досліджено особливості мембранотропних ефектів гербіциду 2,4-Д і особливості мембраностабілізуючого ефекту регуляторів росту рослин івіну і потейтину, урсодезоксихолевої кислоти і сукцинату натрію при індивідуальному застосуванні і на фоні впливу гербіциду 2,4-Д. Показано, що 2,4-Д та івін модифікують ферментативну активність мембрани, впливаючи на в'язкість ліпідного матриксу і виявляють параболічну концентраційну залежність пригнічуючої дії на активність мембранних транспортних АТФаз гепатоцитів (більш виражену у випадку 2,4-Д) і частково знімається при одночасному застосуванні цих агрохімікатів з урсодезоксихолевою кислотою і сукцинатом натрію. Гістологічними методами показано, що сукцинат натрію та потейтин, які самі викликають складні структурні зміни систем у печінці, практично нівелюють пошкоджуючий вплив 2,4-Д на печінку при одночасній з ним дії. Негативні впливи 2,4-Д на жовчосекреторну функцію ізольованої печінки усуваються за умов сумісного використання гербіциду із гепатопротектором урсодезоксихолевою кислотою.
Проведено комплексне гістофізіологічне дослідження взаємозв'язків між гіпоталамусом, гіпофізом, щитовидною залозою і наднирниками при хронічних охолодженнях різної тривалості і з'ясовані особливості реадаптації щитовидної залози у різні терміни після припинення холодової експозиції. Встановлено прямий позитивний функціональний зв'язок між епіфізом та гонадами у птахів і залежність впливу мелатоніну на репродуктивну систему від дози та часу його введення.
