комплексна плазма, комплексная плазма ; фізика плазми, физика плазмы ; нерівноважна плазма, неравновесная плазма
Об'єкт дослідження - фізичні властивості комплексної та нерівноважної плазми, включаючи плазму з пиловими частинками, що можуть істотно впливати на її властивості.
Мета роботи - отримати нові фундаментальні закономірності, що описують фізичні явища в комплексній та нерівноважній плазмі, зокрема, при наявності пилових частинок, включаючи механізми формування нерівноважної плазми; на основі отриманих результатів запропонувати рекомендації для розробки нових плазмових технологій, у тому числі для енергетичної галузі.
Методи дослідження аналітичні розрахунки, комп'ютерне
моделювання на базі гідродинамічних моделей та методом частинок, а також експериментальні дослідження газорозрядної плазми, включаючи оптичні методики її діагностики.
Показано, що на структуру заряджених оболонок, які виникають при контакті плазми з твердими тілами, суттєво впливають пилові частинки, присутні в плазмі.
Запропонований метод акустичної діагностики запорошеної плазми з урахуванням дипольної взаємодії та впливу самогравітації мікрочастинок.
Показано, що найбільш ефективне винесення енергії з плазмового стовпа забезпечує обдув холодним газом та контакт плазми з холодною поверхнею металу, причому така плазма характеризується змінним рівнем неізотермічності вздовж газового потоку.
З'ясовано, що параметри плазми електричної дуги, що горить у повітрі між електродами з композиційних матеріалів на основі міді або срібла, залежать від вторинної структури, яка утворюється на поверхні електродів у процесі розряду.
Показано, що під дією модульованого електронного пучка, що рухається паралельно до градієнту концентрації плазми, на первісно лінійному профілі 5
концентрації в ОЛПР утворюється локальний мінімум - кавітон - оточений двома локальними максимумами; пізня стадія процесу залежить від співвідношення між електронною та іонною температурами.
Результати роботи впроваджені в навчальний процес на радіофізичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Області можливого застосування результатів - перспективні технології виробництва енергії, а саме установки для керованого термоядерного синтезу з магнітним утриманням гарячої запорошеної плазми, електроерозійні технології та комутуючі пристрої для силової електроніки, зокрема, в енергетиці, плазмові технології нанесення плівок, зокрема, для потреб мікроелектроніки, плазмохімічні технології різноманітного призначення, плазмова електроніка, плазмові та пучкові експерименти в іоносфері та космосі.
