В статті досліджуються проблеми тлумачення Дж. Берклі причин походження хиби у людському знанні, окреслюються основні напрями його критики теорії абстрактних ідей. Автор реконструює беркліанську модель розбудови істинного знання, засновану на принципі невіддільності буття зовнішнього світу від процесу його сприйняття.
The article investigates problems of G.Berkeley's interpretation of the causes of an origin of errors in human knowledge, and also the basic directions of his criticism of abstract ideastheory. The author offers the reconstruction of berkelean's true knowledge reception model, based on a principle of indissolubility of the external world's being and the process of its perception.
