Опис документа

Міжнаціональні суперечності в СРСР набрали особливої гостроти в духовній сфері, зокрема в питаннях мови. Нереальність нової історичної, соціальної та інтернаціональної спільноти під назвою "радянський народ" з російською мовою спілкування ставала очевидною. Мовний розвиток СРСР пішов у протилежному напрямі, що призвело до загострення відносин між росіянами й іншими народами СРСР. Міжнаціональні суперечності в СРСР ускладнювалися феноменом "російськомовного населення". Критика сталінізму в неросійських республіках спрямовувалася насамперед на забезпечення національного самозбереження. Ставилася під сумнів концепція національно-російської двомовності, бо на практиці вона зводилася до витіснення національних мов у неросійських республіках, зумовлювала розшарування в суспільстві. У союзних республіках мови титульної нації набували державного статусу на конституційному рівні.

International contradictions in the USSR became especially acute in spiritual sphere, specifically in language problems. Non-reality of new historical social and international community named as "the Soviet people" with the Russian language of association became obviously. Language development of the USSR started in opposite direction, and it caused acuteness of relations between the Russians and other nations of the USSR. International contradictions in the USSR were complicated by phenomenon of "Russian-language population". Critique of Stalinism in non-russian republics was directed first of all on ensuring of national self-reservation. Appeared doubts about conception of national and Russian bilingualism, because on practice it reduced to ousting of national languages in non-russian republics and caused disunity in society. In the union republics language of title nation acquired state status on constitutional level.