У статті досліджується естетичний феномен мови як основи людського буття, природа слова як екзистенціальна ознака людської істоти. Підіймається проблема значення слова, мови у розвитку людського духу, культури. Розглядається символічна, антропокосмічна природа мови. Доводиться, що слово, мова матеріалізує світ через людину, є онтологічною необхідністю вербалізації ідей космосу.
Aesthetic phenomenon of language as a basis of human being, and the word nature as an existential sign of the person are researched in the article. The problem of the meaning of the word and the problem of the role, which language plays in development of the human spirit and culture is raised by the author. Symbolic, antropocosmic nature of language is considered in this article. The author proves that language makes the world materialisticwith the help of a man and is an ontological necessity of the verbalization of cosmic ideas.
