Для сонячного спалаху 5 листопада 2004 р. балу M4.1/1В знайдено значне ослаблення магнітного поля протягом 10 хв (починаючи з фази максимуму) та зростання в той же час турбулентних швидкостей, що підтверджено аналiзом ешель-них зеєман-спектрограм, отриманих на горизонтальному сонячному телескопі Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На основi спостережень профiлiв десяти спектральних лiнiй FeI, FeII, CrII, SrII and TiII побудовано напівемпiричну модель спалаху, яка має два вузькi гарячi шари, що залягають у нижнiй та вер-хнiй фотосферi. Гострий максимум турбулентних швидкостей у даній моделі існує на рiвнi lg (5000) -1.5, що свідчить про нерiвномiрну турбулiзацію товщі фотосфери.
For M4.1/1B solarflare on 5 November, 2004 we found considerable magnetic field decreasing during ten minutes of flare (from flare peak to post-peak phase), and also turbulent velocity increasing for the same time. Our conclusion follows from analysis of the Echelle Zeeman spectrograms obtained with horizontal solar telescope of the Astronomical Observatory of Kyiv Shevchenko National University. Semi-empirical model of the flare based on the data for about ten lines of FeI, FeII, CrII, SrII and TiII has two narrow hot flare layers placed at low and upper photosphere. The flare had disturbed the photosphere range very irregularly - a sharp maximum of turbulent velocities had occurred at level of lg (5000) -1.5.
