У статті стверджується, що художній образ - хронотопічна єдність, а важлива конструктивна роль у цій єдності належить просторовому виміру, що дозволяє зафіксувати витвір мистецтва в площині його неминущих, абсолютних проявів; дає змогу в образі побачитипевні культурні вартості.
