Утворення спільного ринку стало передумовою еволюції лобістських структур та їх впливу на розробку та впровадження економічної політики в ЄС. У статті пояснюється співвідношення груп інтересів за напрямками лобіювання. Враховуючи значне різномаїття структур лобіювання, запропоновано систематизацію бізнес-лобістів, що передбачає їх розподіл на класичні групи інтересів, посередницькі структури та коаліції. Доводиться необхідність врахування інтересів українського бізнесу під час переговорів з ЄС щодо нової "посиленої" угоди та угоди про поглиблену вільну торгівлю.
