Композиція балад і поем Шевченка розглядається у феноменологічному розумінні (як архітектоніка віртуального художнього світу) за двома рівнями - проблемно-тематичним і сюжетно-фабульним, а в суто термінологічному значенні композиції вербального тексту- за рівнями внутрішньої композиції (перспективації) з її суб'єктною організацією та планами психології, фразеології, часово-просторовим, оцінним, а також за рівнем мовленнєвої композиції (способом викладу, композиційно-мовленнєвими формами). Визначаються також і формальні маркери рамок художнього світу.
