У статті аналізується достовірність інформації, наведеної у сповідальних книгах Київської митрополії XVIII ст., а також дотримання представниками духівництва покладеного на них обов'язку щодо контролю за благочестям мирян у вигляді щорічної сповіді кожного парафіянина церкви.
