Звільнений зі сталінських концтаборів неспішно крокує з дерев'яною валізкою по алеї у Москві. Серед натовпу призупиняє перехожого з подібним простецьким саквояжем. Начебто з потребою прикурити. Глянули приязно один одному у вічі та й розійшлися. Під звуки популярної тоді пісні "Лєтят перельотниє птіци", що викликала іронію у скитальців гулагівських етапів. Як на мене, це найкращий епізод із кінофільму "Холодне літо 53-го". Пригадуєте? Певна варіація такого упізнавання була і в моєму знайомстві із в'язнем тієї епохи Олександром Онищенком. Щоправда, наші зустрічі тривали кілька літ.
