Найбільшою одиницею вивчення літературної компаративістики є світова література як "явище вищого порядку" [5, 428]. Уведений Й.В. Гете в 1829 р., цей термін і досі не мас однозначного визначення, а питання концепції світової літератури залишається в компаративістиці однією з основних проблем. Погляди вчених на цей термін вельми суперечливі: одні пропонують взагалі відмовитися від нього (угорець І. Ханкіс, 1938 р.), інші стверджують існування ряду "світових літератур" (німець Е. Лаатс, 1953 р.). Об'єктивне існування світової літератури (жодна національна література не існує в ізоляції) стимулює до пошуків її дефініції, варіантів якої чимало. На основі аналізу наявних у науці поглядів на проблему виокремлюються такі поняття "світової літератури": а) література всього світу; б) вибране зібрання кращого, що створено в надрах окремих національних літературі; в) сума взаємопов'язаних або аналогічних для всіх національних літератур творінь [4, 83]. У практиці порівняльного літературознавства наближеною до оп
