сонячно-земні зв"язки, солнечно-земные связи ; магнітні поля, магнитные поля ; сонячна активність, солнечная активность ; Сонце, Солнце
Об'єкти досліджень - магнітні поля Сонця, активні області, сонячна активність та її вплив на геофізичні процеси, сонячно-земні зв'язки.
Мета роботи - проведення теоретичних досліджень нестаціонарних процесів в атмосфері Сонця, їх впливу на геофізичні явища, створення моделей впливу нестаціонарних процесів на явища в геосфері та біосфері. Участь у виконанні програми "Створення та розвиток в Україні Служби Сонця".
Методи дослідження - застосовуються методи магнітогідродинаміки, теоретичної фізики, математичної статистики. Спостереження ведуться на фотосферно-хромосферному та горизонтальному сонячному телескопах, радіоастрономічному комплексі для дослідження сонячно-земних зв'язків.
В рамках моделі сонячного "динамо" розроблено механізм перебудови тороїдального поля Сонця, який пояснює появу сонячних плям на середніх і низьких широтах, тривалість сонячного циклу та його повторні максимуми, видиму "магнітну монопольність" біля максимумів циклу. З аналізу спостережень магнітних полів сонячних плям таспалахів виявлено наявність маломасштабних структур з потужними полями. Показано, що зміна режиму обертання фонового магнітного поля Сонця у середині XX сторіччя супроводжувалася зміною характеру його секторної структури. За аналізом спектра емісійних утворень розроблено методи реєстрації корпускулярних потоків на Сонці та визначення неоднорідності електронної концентрації. На основі спектральних спостережень виявлено зміни фізичних умов у різних шарах атмосфери Сонця під час спалахів та перед ними. Аналіз N/S-асиметрії низки індексів сонячної активності у 21-23 циклах активності показав, що переполюсовки в обох півкулях були однократними, у північній півкулі вони відбувалися на 6—12 місяців раніше, ніж у південній. Аналіз вимірювань магнітного поля сонячних плям показав існування вікового циклу у змінах їх напруженостей та його вплив на приземну температуру. Спостереження радіошумів іоносфери під час сонячних затемнень 1999—2003 рр. показали існування альфвенівського магнітосферного резонатора в області спорадичного шару Е на висоті біля 100 км. Показано, що на відстані декількох радіусів від центра Сонця гравітаційні сили планет, діючі на плазму, можуть відігравати значну роль в явищах сонячної активності. Велися спостереження фотосфери та магнітних полів за програмами Служби Сонця.
За результатами роботи опубліковано 93 наукові статті, захищено одну докторську (одну підготовлено) та дві кандидатські дисертації, зроблено 150 доповідей на наукових конференціях.
Результати НДР впроваджено в учбовий процес на кафедрі астрономії та фізики космосу фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
