Стаття присвячена розглядові одного з ключових напрямів зовнішньої політики гетьмана І. Мазепи у часи українсько-шведського союзу - пошуку підтримки з боку Османської імперії в боротьбі проти Росії. Особливу увагу приділено зверненню гетьмана разом ізпершим міністром і таємним радником шведського короля Карла XII графом Карлом Піпером до Туреччини навесні 1709 р. й реакції на нього з боку Стамбула.
