Наталя Дзюбенко-Мейс -стрімкий політ над прірвою житейських незгод, здіймання з-попід чорних хмар до сонячної осяйності поетичного натхнення... І знову зануреність у важке, іноді непосильне повсякдення... Це гордий, потужний виклик чарівної вразливої жінки вагарю обставин некомфортного часу взагалі й болісним особистим проблемам зокрема, Своєю творчістю поетеса ніби рвучко повстає проти непереборності жорстоких законів життя-буття, невимушено підноситься над ними й намагається вирвати з чорного кола читацькі душі. Це, зрештою, зваблива гра сильної особистості, талановитої людини, що карколомно балансує між вершинами добра й зла на рівні оголеного нерва. Де компроміс, де міра, де сонце, де небо? Такі орієнтири шукає поезія Наталі Дзюбенко, намагаючись осягнути золотий перетин гармонії душі.
