У статті встановлюється зв'язок між скептичними аргументами "трилеми Агріппи" і побудовою епістемічних теорій, які визначають структуру обґрунтування пропозиційних суджень. Умовою такої позиції визнається теза про незалежність структури обґрунтування від істинності переконань, що обґрунтовуються. Виділяються чотири структурні теорії - класичні (фундаменталізм і когерентизм) та некласичні (фундагерентизм і інфінітизм), - які відповідають трьом варіантам розвитку аргументу регресу до нескінченності.
This article establishes connection between skeptical arguments of the "Agrippa's Trilemma" and epistemic theories of the structure of propositional justification. The main condition of such a position is truth-independence thesis. There are two classical structural theories (fundamentalism and coherentism) and two nonclassical (fundaherentism and infinitism) which constitute three kinds of answers to infinite regress argument.
