Демократизація й гуманізація суспільства на сучасному етапі розвитку людства передбачає створення рівних можливостей для самореалізації особистості незалежно від її походження, національності, віку та статі. Основи цих принципів закладено 1948 року, після того, як ООН прийняла Загальну декларацію прав людини. Світова спільнота мусила де-юре визнати той факт, що "всі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності і правах незалежно від їхньої раси, статі, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, майнового, родового чи будь-якого іншого становища". Підписуючи згаданий документ, держави брали на себе зобов'язання дотримуватися вимог міжнародного співтовариства щодо рівноправності громадян, враховуючи і статеві ознаки. Цим вони визнавали й об'єктивну необхідність у проведенні реформування гендерної політики та запровадженні програм на її підтримку, котрі проголошували б розвиток людства на основі принципів рівності, справедливості й толерантності.
