Відомо, що жити в суспільстві й бути вільним від суспільства неможливо. Суспільство як сукупність людських індивідів, що об'єднуються (за Арістотелем, "людина - за природою [істота] суспільна" [1, с. 27]), не може бути абсолютним. Розвиваючись, воно завжди потребувало встановлення особливих формацій. У такому контексті поставала нагальна проблема взаємовідносин суспільства та держави: неможливість ефективного функціону-вання суспільства без держави, а держави, у свою чергу, - без суспільства. її вивчали за різної доби мислителі, філософи, вчені. З таких позицій досліджували поняття "громадянин", "громадянськість", "громадянське суспільство".
