"Ми не беремо дітей з найближчого підворіття", - заявила завуч школи, куди я привела сина-першокласника. Тобто жити поруч із школою недостатньо, аби в ній навчатися - приблизно так літературною мовою це мало б звучати. У мене виникло запитання: а хто бере до школи дітей зі справжнього підворіття чи підвалу? Де навчаються діти, які на вулиці жебрують гривню "на хліб" і за 50 копійок повертають ваш візок до магазину? Як і на що живуть маленькі втікачі з неблагополучних сімей та сиротинців? Безліч запитань, але жодної конкретної відповіді.
