У статті досліджується процес структурування літературного канону ленініани. Зокрема, авторка прагне проаналізувати ідеологічні й художні завдання ранньої ленініани, яка формує культ Леніна як тоталітарного абсолюту, сталінської ленініани, що узаконюєвладу нового вождя, та постсталінської ленініани - фінальної фази одержавлення й уніфікації культу Леніна.
