Стаття присвячена методам і способам аналізу китайської поезії доби Сун (960-1279) в жанрі ци з урахуванням її настроєвості та функціонування художніх образів і засобів, як-от: порівняння, метафора, алегорія, метонімія, синекдоха тощо. Висвітлення суті згаданих тропів (їхніх китайських відповідників) відбувається за допомогою етимологічного аналізу ідеограм, якими позначаються ці тропи. Також акцентується на особливостях вживання сунською поетесою Лі Цін-чжао згаданих тропів; виділяються характерні риси її індивідуальної творчої манери.
The article is devoted to the methods and ways of analysis the Chinese poetry of Sung period (960-1279) in ci genre, taking into consideration the emotional coloration and functioning of artistic images and tropes such as collation, metaphor, allegory, metonymy, synecdoche etc. The nature of these tropes (their Chinese analogues) has been explaining with the help of etymological analysis of the ideograms by which these tropes are denoted. Peculiarities of the famous poetess Li C'hing-chao's usage of these tropes have been emphasized; the special features of her individual creative style have been determined.
