В статті розкриваються можливості прагматичного методу В.Джемса при дослідженні релігійних феноменів. Найбільш яскраво гуманістичні інтенції даної проблеми висвітлюються в процесі навернення, святості, містичному досвіді та молитовному стані. Визначається, що саме в цих процесах та станах відбувається духовне творення особистості.
The article unveils the potential of pragmatic method by W.James in study of religious phenomena. The most vivid humanistic intentions of this problem are shown in the process of appeal, holiness, mystic experience and prayerful state. It is proved that spiritual creation of personality takes place just in such processes and states.
