журналістикознавство, журналистиковедение ; наукова парадигма, научная парадигма ; науковий дискурс, научный дискурс, academic discourse ; соціальні комунікації, социальная коммуникация, социальные коммуникации, social communication
Проблема методології журналістикознавчого дослідження вирішується через пропозицію синергетичного з'єднання філологічного та комунікативістського й соціологічного векторів із додаванням до них культурології, історії, філософії. В епістемологічній парадигмі журналістикознавства усі ці дисципліни можуть асимілювати за трьома типами об'єднання: комплексації, конфігурації, "перетікання". Це створює унікальну можливість стереоскопічного дослідження явища журналістики.
The article solves the problem of journalism studies methodology through a proposition of synergetic consolidating the philological, communicative, and sociological vectors with culturology, history, and philosophy added. In the epistemological paradigm of journalism studies all these disciplines are capable of assimilating according to the following three consolidation types: complexation, configuration, and "intersection". This opens up unique 3D study possibilities for the phenomenon of journalism.
Keywords: journalism studies, social communications, disciplinarity, scientific paradigm, humanitarian scientific discourse.
