Часто магнітна рідина містить кластери із декількох або більшої кількості частинок в концентрованій рідкій фазі, а також в твердій фазі. В разі взаємодії між наночастинками на відстанях, значно менших, ніж їх розмір, наближення точкових диполів являється досить грубим. Найбільш відповідною і адекватно близькою до дійсності в даному випадку є сферична модель. Вона базується на обчисленні взаємодії сферичних частинок як суми взаємодій між фрагменти, які повністю їх заповнюють. У цій роботі співставлені сферична модель і модель точкових диполів, а також визначені межі застосування кожної з них.
Ключові слова: наночастинка, кластер, магнітна взаємодія.
Often magnetic liquid contains clusters of a few or more particles in condensed liquid phase, and alsoin a solid phase In case of interaction between nanoparticles on distances, considerably smaller than their sizes point dipoles is rough. The most suitable and adequately close to the reality in this case is a spherical model. It bases on the calculation of ball-shapedparticles interaction as a sum of interaction between plenty enough their fragments. In this work a spherical model and point dipole model are compared and the limits of application are determined for each of them.
Keywords: nanoparticle, cluster, magnetic interaction.
