Статтю присвячено аналізу історичної динаміки ідей щодо умовності театрального мистецтва. Основним постулатом всіх представлених концепцій є визначеність умовності як важливого критерію художності театрального мистецтва, який фіксує міру незбігання художньої правди і зовнішньої реальності в художньому творі.
