Обговорюється наявність генної регуляції як ведучої для програмування життєвого циклу клітини, рецепторної регуляції, як ведучої для адаптації та інтеграції організму, есенціальної регуляції, як важливої для біоценозу, що не заперечує ролі цих форм регуляції для інших указаних рівнів. Генетичні та екологічні фактори обумовлюють патології в онтогенезі та еволюцію у філогенезі. Тому корекція порушень регуляції є основою медичної та сільськогосподарської діяльності, охорони природи.
