магнітне поле, магнитное поле ; сонячна діяльність, сонечная деятельность ; сонячне випромінювання, солнечное излучение ; спектрофотометрія, спектрофотометрия
У роботі наведено результати спектрофотометричного дослідження трьох слабких сонячних спалахів від 25 липня 1991 року балу SB, від 18 липня 2000 року рентгенівського балу С1.5 активної області NOAA 9077 та від 28 липня
2004 р. рентгенівського балу С4, який виник в активній області NOAA 652. На основі аналізу I V профілів Стокса для всіх трьох спалахів було виміряно величини усереднених магнітних полів і проведено перевірку на наявність маломасштабних просторово нероздільних структур магнітних полів.Показано, що в наближенні однорідного поля у деяких спалахах існував знакозмінний вертикальний градієнт магнітного поля. Розгляд ліній з близькими глибинами формування але різними факторами Ланде показує, що принаймні у двох спалахах існувала субтелескопічна структура магнітного поля з локальними індукціями понад 1 кГс.
The spectrophotometric results investigation of magnetic fields in the three weak solar flares of 28 July 2004, 18 July 2000 and 25 July 1991 are presented. The magnitudes of magnetic fields were measured and availability of unresolved magnetic structure test was carried out. Alternating vertical gradient of magnetic field was revealed for two of the investigated flares. Treatment of lines with similar formation depths and with different Lande factor shows that even if one subtelescopic structure was existed with strong magnetic field with local inductions over 1 kGs.
