Опис документа

Наведено деякі результати аналізу фотографій білої сонячної корони, що були отримані 11 липня 1991 р. на Гавайях (о. Мауна-Кеа) та в с. Тефе (Бразилія) за міжнародним проектом МІСЕ на однотипних 3-метрових коронографах з радіальним нейтральним фільтром.Досліджена загальна і тонка структура корони до відстаней 3.0 - 4.0 R, проведено її зіставлення з різними утвореннями на поверхні Сонця, з рентгенівською короною, з розрахованим за потенційною моделлю магнітного поля корони положенням геліосферного струмового шару та простежені деякі зміни, що відбулися в структурі корони за 190 хв. Встановлено, що основні деталі корони добре ототожнюються з різними утвореннями та явищами активності в "підстилаючих" шарах на лімбі Сонця або поблизу нього. Найбільш помітні зміни в короні за час затемнення зафіксовано в активних E- і W-секторах (РА = 60 - 130 та 260 - 320 ), де два великі протуберанці та оточуюча їх корона були охоплені повільними транзієнтними збуреннями. Час існування цих збурень, мабуть, становить декілька діб. Незвичний і слабкий по яскравості купол-дуга висотою до 250 тис. км, що проектується на район NNW корональної дуги, є викидом корональної речовини на ранній стадії його розвитку. Швидкість його переміщення вгору складає 5 - 7 км/с і є рекордно низькою для явищ викиду корональної речовини. Корона мала незвичну форму для максимальної фази сонячної активності. Встановлено, що загальний напрямок великих променів дещо відрізнявся від розрахованого положення геліосферного струмового шару. Показано, що реальний геліосферний струмовий шар та його плазмове оточення мають у короні складну неоднорідну форму.