Обґрунтовується новий аспект застосування причинності й функціональності у кримінальному праві, зокрема при аналізі складу злочину. Причинність розглядається як метод "поглинання", акумуляції у причині різних елементів та ознак існуючого складу злочину.Функціональність розглядається в аспекті взаємообумовленості ознак та елементів складу злочину. Викладена гіпотеза переходу від причинності до функціональності у кримінальному праві.
