Досліджено іспанські зацікавлення І. Франка, які відобразились у численних судженнях письменника про місце у світовому літературному процесі трьох найвидатніших представників іспанської літератури - М. де Сервантеса, Лопе де Веги та П. де Кальдерона. Окрім таких зацікавлень, І. Франко зробив "вільну переробку з прози на вірш головної основи першої часті та закінчення другої часті "Дон-Кіхота", літературну переробку драми П. де Кальдерона "Саламейський алкальд", переклав деякі зразки іспанських романсівта португальських народних пісень
