виробнича демократія, производственная демократия ; монополізм, монополизм ; олігархія, олигархия ; патерналізм, патернализм ; ринкова економіка України, рыночная экономика Украины ; соціальний діалог, социальный диалог
У статті зроблена спроба дати відповідь на запитання про те, чому в Україні, як і в ряді країн пострадянського простору, інституціоналізація трудових відносин не виправдовує суспільних очікувань. Протягом 1990-х років тривав новий для українського суспільства багатомірний процес формування трудових відносин, з одного боку, характерний для ранніх стадій капіталізму й тому неадекватний соціальній ринковій економіці, а з іншого, за своїм контекстом, продовжує найгірші традиції соціалістичних трудових відносин (державний патерналізм, замінений патронно-клієнтелізмом роботодавця). Впровадження ринкової інфраструктури було підтримано організаціями соціальних партнерів і легітимізоване законодавчо. Виявилось, що створена "система ринкових відносин", не здатна здійснювати функції, необхідні для підкріплення декларативно прийнятих норм і цінностей економічної демократії. "Соціальне партнерство" як ідеологія трудових відносин була замінена новою її формою "соціальним діалогом". Формалізація соціального діалогустала засобом поступової монополізації ринку проолігархічними організаціями соціальних партнерів, при пасивному спогляданні залежних, слабко організованих і незахищених як найманих робітників, так і підприємців. Соціальний діалог в Україні став засобом легітимації результатів первинної фази нагромадження капіталу й, відповідно, "перетвореною" формою, "симулякром" як соціальних ринкових, так і трудових відносин.
В статье сделана попытка дать ответ на вопрос, почему в Украине, как и в ряде стран постсоветского пространства, институционализация рыночных отношений не оправдывает общественных ожиданий. На протяжении 1990-х годов длился новый для украинского общества многомерный процесс формирования трудовых отношений, с одной стороны, характерный для ранних стадий капитализма и поэтому неадекватный социальной рыночной экономике, а с другой, по своему контексту, продолжает наиболее негативные традиции социалистических трудовых отношений (государственный патернализм, заменен патронно-клиентелизмом работодателя). Внедрение рыночной инфраструктуры было поддержано организациями социальных партнеров и легитимизировано законодательно. Оказалось, что созданная "система рыночных отношений", не способна осуществлять функции, необходимые для подкрепления декларативно принятых норм и ценностей экономической демократии. "Социальное партнерство" как идеология трудовых отношений была заменена новой ее формой "социальным диалогом". Формализация социального диалога стала средством постепенной монополизации рынка проолигархическими организациями социальных партнеров, при пассивном созерцании зависимых, слабо организованных и незащищенных как наемных работников, так и предпринимателей. Социальный диалог в Украине стал средством легитимации результатов первичной фазы накопления капитала, и соответственно "искаженной" формой, "симулякром" как социальных рыночных, так и трудовых отношений.
The article aims to answer the question of why institutionalization of labor relations is not meeting popular expectations in Ukraine akin to other post-Soviet countries. It uses social dialogue as a telling example. In the 1990s Ukrainian society underwent a multidimensional process of formation of labor relations. On the one hand, the process was characteristic of early stages of capitalism, and thus could have been hardly expected to lead to the emergence of a social market economy, while on the other hand it featured the worst traditions of socialist labor relations, the only change being the substitution of patron-client relationship for state paternalism. Establishment of institutional market infrastructure was supported by social partners' organizations and legitimized by legislation. A system of market relations has been created, but proved incapable of performing functions that were essential for sustaining standards and values of economic democracy. 'Social partnership' as an ideology of labor relations was replaced with a new form - 'social dialogue'. Social dialogue has degenerated to a simulation of contemporary labor relations. Formalization of social dialogue has become a way for proto-oligarchic organizations of social partners to gradually monopolize the market. The process was accompanied by passive acceptance from dependent, poorly organized and unprotected employees.
