"Доречним є наступне питання: чи не стала для нас сама герменевтика тим, проти чого вона виступила? Чи не розуміється вона нами сьогодні в першу чергу як теорія – така, що при усіх застереженнях не позбавлена системності і завершеності? Свідченням такого положення справ можуть виступити нечисленні роботи сучасних вітчизняних і пострадянських дослідників – герменевтика є для них практикою чи не в останню чергу. Тому і першорядне розуміння герменевтики як філософії діалогу відходить на задній план".
