В статье предлагается новая ретроспектива изучения теории хозяйственного кругооборота от Ф. Кенэ (1758) до П. Сраффы (1960). Она связана с органичным включением в эту традицию российско-украинского дореволюционного наследия, которое было реализовано в трудах М.И. Туган-Барановского, В.К. Дмитриева, Н.Н. Шапошникова, В.И. Борткевича, Г.А. Харазова, Е.Е. Слуцкого, А.Д. Билимовича. Благодаря такому представлению о теории кругооборота как непрерывно развивающейся тематической традиции становится возможной формулировка новой политико-экономической схемы кругооборота экономики.
У статті пропонується нова ретроспектива вивчення теорії господарського кругообігу від Ф. Кене (1758) до П. Сраффи (1960). Вона пов'язана з органічним включенням в цю традицію російсько-української дореволюційної спадщини, яка була реалізована в працях М.І. Туган-Барановського, В.К. Дмитрієва, М.М. Шапошнікова, В.І. Борткевича, Г.А. Харазова, Є.Є. Слуцького, О.Д. Білімович. Завдяки такому уявленню про теоріюї кругообігу як тематичної традиції, яка безперервно розвивається, стає можливою формулювання нової
політико-економічної схеми кругообігу економіки.
In this article new retrospective of elaborating of the circular-flow theory from F. Quesnay (1758) up to P. Sraffa (1960) is proposed. This retrospective is based on organic integration Russian-Ukrainian pre-Revolutionary economic heritage, which has been realized in works written by M.I. Tugan-Baranovsky, V.K. Dmitriev, N.N. Shaposhnikoff, L. von Bortkiewicz, G. von Charasoff, E.E. Slutsky, A.D. Bilimovic. Such an representation of
the circular-flow theory interpreted as non-stop evolving thematic tradition (in spirit of post-positivist methodologist Gerald Holton) makes it possible to construct a new circular-flow scheme of economy.
