"Відкриваючи" наново класиків, розуміємо, що вони не були такими одноплощинними чи майже одноплощинними, як про це говорили за радянських часів. Це були надзвичайно цікаві особистості зі своїми пристрастями й уподобаннями, чеснотами й вадами, і світогляд мали широкий, і за своє найрідніше вболівали, бо українські письменники, що писали гнаною, упослідженою укр. мовою всупереч заборонам і цензурам, були патріотами своєї нації, гнобленої, але не зламаної. Українські класики знали й бачили поневолювачів, із видимою сміливістю багато хто з них свідомо позиціонував себе принциповим і послідовним опонентом імперської влади, навіть усупереч можливим загрозам і репресіям.
