У статті розглянуто поняття міфу в наук. концепціях представників провідних шкіл міфокритики 20 ст. У дефініціях М. Еліаде, Є. Мелетинського і К. Юнга міф потрактовано як універсальний феномен людської цивілізації, що наділений трансцендентним змістом іекзистенційною спрямованістю. Розкрито специфіку міфопоетичного мислення в літ. 20 ст., в основі якого лежать ідеї Дж. Фрезера, К. Юнга, Дж. Кемпбелла, М. Еліаде, Е. Фромма, Н. Фрая, Е. Кассірера, Є. Мелетинського. Авторка вважає, що міф у літ. створює діалогічний дискурс, подаючи взірці поведінки як позитивного, так негативного характеру, залишаючи реципієнтові вільний вибір. Тому зазначене коло філософських проблем, які намагається пояснити міф, замикається довкола людини, соціуму і витворене у пошуках трансцендентного, позалюдського і позачасового.
