Головні положення герменевтичної теорії Фрідріха Даніеля Ернста Шляєрмахера співвіднесено з суч. підходами до проблеми інтерпретації літ. твору, яку не перестають сприймати як одну з центральних у проблемному аспекті літературознавства. Ретроспективне виявлення в концепції нім. вченого зв"язків з подальшими методологічними настановами різних літературознавчих шкіл дає можливість намітити можливі вектори нового осмислення ситуації методологічного
плюралізму, що характеризує сьогоднішній етап розвитку науки про літературу.
