Творчість Б. Шульца та Б. І. Антонича завжди цікавила дослідників своєю багатоплановістю та мистецькою цінністю. Ще за їхнього життя було визнано, що це непересічні, "інші" за своїм глибинним сприйняттям, митці. Як і для багатьох письменників, застійними щодо дослідження їх творчості були радянські роки: ігнорування, оскільки їх письмо суттєво відрізнялось від всього, що підпадало під шаблонне мислення тогочасної літ. продукції.
