Російський письменник і публіцист Микола Лєсков згадував, що над труною Тараса Шевченка, як і належить за ритуалом, виступали "ближні небіжчика". Присутнім на похованні на Смоленському цвинтарі запам"яталося красне слово одного з "ближніх" - емоційного студента Феоктиста Хартахая: "Україно, мати наша, де твоя утіха, де витає і що тепер робе?.."
